Будь-яка подія або відбувається ситуація в житті людини супроводжуються певними емоціями. Кожен з нас хоча б раз у житті відчував неймовірну стан ейфорії, незбагненний смуток, радість зустрічі з близькими і коханими або ж повну спустошеність. Прояв безмежного спектру емоцій безпосередньо залежить від нашого психічного стану та оточення, яке часто диктує конкретні поведінкові та емоційні рамки. Адже далеко не кожна людина здатна на нестандартні, іноді межують з безумством, вчинки. Ви змогли б встати посеред вулиці і, не звертаючи ні на кого уваги, крикнути на весь голос «Я щасливий (а)»? Або ж будь-яку іншу фразу? Думаю, що навряд чи, бо в Вас, як і в багатьох інших людей, закладені соціальні моделі поведінки та прояву емоцій, які не передбачають подібних ексцентричних вчинків.

Таким чином, особистісні стереотипи та обмеження накопичують усередині нас величезна кількість невиражених емоцій, будь то несподівана радість або відчуття смутку. Емоційне напруження з кожним днем росте все більше, занурюючи нас у стан психічного розладу. З часом, навіть при великому бажанні, емоції не будуть мати вільний вихід, тому що дуже довгий час людина містив їх у собі і попросту розучився їх висловлювати. Утворюється порушення емоційної сфери, яке тягне за собою розлад всієї психофізичної системи організму.

Значення емоцій і настрою в житті людини
Емоція - це настільки тонка і невловиме почуття, постійно лабильное і залежне від незліченної кількості іманентних і зовнішніх факторів, що потребує ретельного опрацювання та усвідомленні з боку індивіда. Емоції регулюють психічну і тілесну життєдіяльність організму, задіюючи при необхідності способи психологічного захисту та адаптації до ситуації. Вони спрямовані на чітке вираження нашого внутрішнього душевного стану, здатні висловити більше, ніж звичайні слова. Якщо прибрати емоційну експресію з кожного вимовляти слова, вийде монотонний, нецікавий, позбавлений всякого сенсу текст. Емоційне забарвлення мови, дій, вчинків робить наше життя яскравішим і більш усвідомлено, дає можливість краще зрозуміти іманентна стан співрозмовника і знайти з ним спільні точки дотику. Прояв емоцій дуже характерно в різних душевних піснях, кінофільмах, театральних виступах. Без емоційного вираження мистецтво втратило б будь-який сенс.

Фактор настрою також напряму залежить від емоцій, і навпаки. При хорошому, позитивному настрої індивід висловлює доброзичливі, щирі емоції, тоді як в пригнобленому стані духу наші емоції змінюють своє забарвлення на протилежну. Зміна настрою позначається на зміні емоцій, що може спричинити за собою конфлікти з оточенням, психологічний розлад всередині сім'ї або колективу, сварку з близькою людиною. Особливо це стосується порушень емоційної сфери, де людина часто кидається з однієї крайності в іншу, стаючи згодом емоційним імпотентом і набуваючи різні форми психічних розладів.

Способи дослідження емоцій
Міміка обличчя і мовна забарвлення грають величезну роль в розпізнаванні і дослідженні емоцій. Ще за часів СРСР були розроблені методики для визначення стандартного набору емоцій, таких, як гнів, сум, радість, страх, відраза, подив.

Існують фізичні і психологічні показники вираження емоційної сфери людини. До фізіологічних ознак можна віднести коливання серцебиття, артеріального тиску, шкірно-гальванічну реакцію, температуру шкіри на кінчиках пальців, психомоторні показники. При хвилюванні і відчутті страху в людини дані можуть підвищуватися або знижуватися, залежно від типу характеру особистості. У середині двадцятого століття була розроблена Електроміографічне методика розпізнавання емоцій по міміці і виразу обличчя. За даними досліджень було виявлено, що при негативних емоціях у людини задіюється 41% лицьових м'язів. Психологи і фізіологи досі розходяться в думці, чи вірно інтерпретувати порушення емоційної сфери за допомогою физиогномики, так як деякі мімічні жести можуть нав'язуватися соціумом або бути контрольованими самою людиною.

Психологічні методи спрямовані на визначення іманентного стану людини і виявлення порушень його емоційної сфери. Сюди входить комплекс тестів і опитувальників, що виявляють емоційні особливості людини, також портретні методи (випробуваним показують портрет людини, даючи йому певну характеристику, і далі випробовуваний повинен описати своє враження про зображеному людині). Ефективним методом визначення емоційних порушень є щоденник емоцій, куди людина повинна записувати всі емоції, проявлені протягом дня, щоб після їх проаналізувати. Визначення емоцій з графічного еталону допомагає виявити психічну реакцію людини і стан його емоційної сфери.

При порушенні емоційної сфери фізіологічні та психологічні дані будуть мати незадовільні показники. У стані емоційного розладу людина не здатна давати об'єктивну оцінку пропонованим ситуацій або людям, він концентрується виключно на внутрішніх відчуттях, може впадати в істеричне стан.

Симптоми емоційної нестабільності
Симптоматика прояви порушень емоційної сфери досить обширна. Емоційні коливання викликають несприятливі стресові ситуації, дії, що мають тривалий термін і завдають непоправної шкоди психіці людини. Зміна загального емоційного фону може бути першим сигналом розвивається душевної хвороби. За виникнення і реалізацію емоцій відповідають кора головного мозку, вегетативна і рухова системи.
Порушення емоційної сфери можуть бути викликані як збоєм у функціонуванні організму, так і впливом зовнішніх факторів, що посилюють психічну напругу людини. Внаслідок цього виникають синдроми, що сприяють подальшому розладу емоційної сфери.

• Депресія визначається стійким пригнобленим станом особистості, негативними думками, тугою і безпричинної смутком. Хворий сприймає всі події з почуттям безвиході, що може призвести до подальшого самогубства. Депресія може виникнути при гіпертонічній хворобі або гепатиті.
• Манія (маніакальний синдром) проявляється в підвищеному настрої, руховому і психічному збудженні, що виражається швидкої моторикою мови і жестів. Характерне переважання нижчих емоцій (непомірна тяга до їжі, сексуальним задоволенням), підвищеною самооцінки аж до манії величі.

• Дисфорія несе в собі щоденний агресивний настрій до навколишнього світу, виражається в похмурому настрої, спалахах гніву, безпричинному роздратуванні, невдоволенні, часто супроводжується проявами люті з руйнівними діями. Дисфорія проявляється при скроневої епілепсії.
• Ейфорія є антиподом дисфорії. Виражається в безтурботному, повному щастя стані духу, пасивному ставленні до проблем і турбот, відчутті благополуччя при наявності неприємностей. Людина бачить навколишній світ крізь рожеві окуляри, сприймає все, навіть найтрагічніші ситуації, з оптимізмом і навіть радістю.

• Екстаз розуміється як вища ступінь прояву захвату, захоплення, має позитивне забарвлення. Це особливий стан свідомості, де стираються межі між тілесним і духовним світом, і з'являється почуття захопленості, свого роду входження в нірвану.
• Тривога обумовлюється моральним занепокоєнням, очікуванням трагічною або катастрофічної ситуації, яка може трапитися з самою людиною або його близькими. Стан тривоги буває зумовленим накрученою життєвою ситуацією або дифузним, які не мають відношення до реальних фактів і подій. Проявляється в соматичних і невротичних порушеннях, є однією з причин депресії.

• Емоційна лабільність виражається нестійкістю настрою. Індивід протягом п'яти хвилин може перейти від сміху до плачу або ж від злості до радості і розчулення. Людина дуже сентиментальний, чутливий до найменших проявів емоцій з боку оточення. Легкодухість є однією з ознак судинних і органічних захворювань головного мозку, астенії.
• Нетримання афекту проявляється у неконтрольованому зовнішньому вираженні емоцій, порушеннях афективних реакцій при спогадах подій з минулого, прийнятті особистих вражень, сентиментальності. Цей вид порушення емоційної сфери можна віднести до індивідуальних особливостей сприйняття навколишнього світу. Найчастіше людина сама усвідомлює свою зайву емоційність і намагається приховати її від інших. Нетримання афекту характерно при перенесеному енцефаліті, церебральному атеросклерозі, інших проявах патології мозку.

Ознаки емоційних порушень у дітей
Емоційна сфера у людини розвивається з моменту його народження. Маленька дитина володіє набагато більшою сприйнятливістю, ніж дорослі люди, тому ознаки порушення емоційної сфери у нього можуть виявлятися більш інтенсивно. Однак дуже часто батьки не помічають загальної пригніченості дітей, списуючи їх неконтрольоване поведінку або небажання виконувати домашнє завдання в школі на особливості характеру і лінь.
Емоційна нестабільність у дорослої людини виражається стандартно в лабільності настрою, відчуття смутку, туги, печалі, невмотивованої радості чи напруженості. У дітей же ці прояви носять прихований характер, найчастіше обуславливаясь вегетативними порушеннями. Це можуть бути розлади апетиту, проблеми з шлунково-кишковим трактом, постійно чергуються хвороби, зниження імунітету, втрата у вазі, гальмування психічного розвитку, ослаблення пам'яті, розлади сну, зміна стану шкіри, пітливість. Порушення емоційної сфери у дошкільників виражаються в гніві, невмотивованої агресії, хворобливих страхах і т.д.

Біологічний показник у вигляді органічного ураження головного мозку плоду під час вагітності, пологів або в перші кілька років життя дитини створює незворотні порушення емоційно особистісної сфери.
Генетичною основою розвитку емоційної сфери у дітей виступають темперамент, врівноваженість, рухливість, адаптація психічних процесів. Дитина найбільш схильний до процесу соціалізації і психологічним установкам - словами чи діям, властивим іншим дітям і що впливає на поведінку і розвиток дитини. Діти зазвичай прагнуть бути один на одного схожими, розділяти спільні інтереси, погляди, бути схожими зовні. Подібний психологічний процес є нормальним для зростаючих дітей, проте слід завжди спостерігати за тим, чи не стає дитина конформістом.

Класифікація порушень емоційної сфери визначає два основних типи реакцій:
• патологічні - особистісні психічні реакції, що виражаються в змінах поведінки у дітей, що ведуть до порушення соціальної адаптації. Проявляються в невротичних розладах. Величезну роль тут відіграють поведінкові і психологічні чинники: сімейні конфлікти, неправильне виховання, непедагогічно поведінка з боку шкільних вчителів, емоційна депривація. Симптоми виражаються в постійному виявленні порушень емоційної сфери.
• характерологічні - обумовлене впливом певної мікросередовища зміна поведінки у дітей, що має точну спрямованість, не порушує соціальну адаптацію і не супроводжується фізіологічними розладами організму.

Порушення емоційної сфери дитини тягнуть за собою згодом ментальні відхилення. Вони виражаються в низькій самооцінці, емоційної незрілості, порушеннях в пізнавальної та мовленнєвої сферах, загальної інтелектуальної недорозвиненості. Неврологічна симптоматика також вказує на наявність психічних і емоційних відхилень у дітей.

Методи корекції емоцій
Особливості корекції емоційної сфери у дітей і дорослих закладені в декількох ефективних підходах, здатних нормалізувати емоційний стан особистості.
У діяльнісного підходу актуальною є ігрова терапія для дітей. Дуже часто діти з емоційними відхиленнями мають недостачу ігрового процесу, що сильно гальмує їх ментальне і психічний розвиток. Постійний руховий і мовний фактор у грі дасть можливість розкритися дитині, відчути радісні емоції від процесу гри. Опрацювання різних життєвих ситуацій в ігровій терапії допоможе дитині швидше адаптуватися до реальних умов життя.

Психодинамичний підхід ґрунтується на принципах і методах психоаналізу, спрямований на вирішення внутрішнього конфлікту людини, розуміння себе і своїх потреб, усвідомлення вже отриманого життєвого досвіду. Методика включає в себе арттерапию, непряму ігротерапію, казкотерапію. Дані види будуть корисні як дорослим, так і дітям, вони допоможуть розкріпачитися, проявити творчу фантазію і уявити емоційну проблему в певному образі. Психодинамический підхід унікальний у легкості і невимушеності проведення.

Етнофункціональна психотерапія штучно створює роздвоєність суб'єкта для того, щоб пацієнт міг усвідомити свої особистісні та емоційні проблеми, як би дивлячись на себе з боку. За допомогою психотерапевта людина переносить свої емоційні переживання на свою етнічну проекцію, опрацьовує їх, усвідомлює, повністю пропускає через себе з метою подальшого остаточного позбавлення від них.

Порушення емоційної сфери є сьогодні найпоширенішою проблемою серед дітей та дорослого населення. Надмірний прояв або приховування емоцій безпосередньо залежить від зовнішніх соціальних і культурних чинників, а також від іманентних індивідуальних особливостей людини. Комплекс психотерапевтичних методів дозволить позбутися нав'язливих емоційних станів, зробить життя спокійніше і яскравіше.