Ефективне лікування мікоплазмозу можливо тільки при дотриманні ряду умов. По-перше, приймати ліки повинні одночасно чоловік і жінка. Інакше при подальших статевих актах відбудеться повторне зараження, і все лікування виявиться марним.

Імунітету до мікоплазми, який захистив би від повторного інфікування, не формується. Навіть якщо у другого партнера немає симптомів, а мікоплазма не визначається ПЛР-дослідженням, йому все одно необхідний прийом таблеток.

Не менш важлива відсутність статевих контактів між чоловіком і жінкою під час терапії, а також деякий час після неї до здачі контрольних аналізів. При цьому статеві акти з презервативом також небажані, тому як немає стовідсоткової гарантії, що презерватив захищає від передачі мікоплазми. Справа в тому, що розміри мікроба настільки малі, що його проникнення через пори в матеріалі не виключені.
На етапі лікування через використання антибіотиків також доведеться виключити прийом алкоголю і дратівливої гострої їжі. Пероральний прийом антибіотиків слід поєднувати з місцевою терапією свічками.

Складності терапії мікоплазмозу
Крім того, що мікроб неможливо виявити в звичайному мазку, він не завжди піддається культивації на поживних середовищах. Так, M. genitalium практично не зростає на культуральному середовищі, через що тестування на ній антибіотиків неможливо. У цьому випадку лікарю доводиться вибирати препарат для лікування виключно за даними анамнезу хворих.

Антибіотики, які використовувалися раніше чоловіком і жінкою для терапії мікоплазмозу або інших інфекцій, уже не призначаються. Це пояснюється тим, що мікоплазма може бути до них резистентності (стійкості).
Оскільки мікроб позбавлений клітинної стінки, широкодоступні антибіотики групи пеніцилінів для його знищення неефективні. Необхідні препарати, що впливають на глибинні структури мікоплазми. До них відносяться ліки групимакролідів («Еритроміцин», «Вільпрафен»), азалідів («Азитроміцин», він же «Сумамед»), тетрацикліну («Доксициклін») і протипротозойний антибіотик «Трихопол».

«Еритроміцин»: основні властивості
Це антибіотик здатний блокувати синтез білка в мікоплазми. У звичайних концентраціях він пригнічує ріст мікробів, а в підвищених повністю їх знищує. Ліки прекрасно всмоктується в кишечнику в таблетованій формі, окрім того, має тропність до сечостатевих органів, де накопичується в найбільшій кількості.
Однак застосування «Еритроміцину» при вагітності небажано через його проникнення через плацентарний бар'єр. Також препарат виділяється з молоком, тому він не призначається жінкам при грудному вигодовуванні.

«Вільпрафен»
Активним інгредієнтом таблеток «Вільпрафену» є також антибіотик групи макролідів - джозамицин. Він здатний накопичуватися в легеневій тканині, завдяки чому з успіхом використовується для лікування не тільки урогенітального мікоплазмозу, а й типовою мікоплазменної пневмонії у дітей і дорослих. Це одне з небагатьох засобів, які призначають вагітним з мікоплазмозом. Але зважити можливі ризики та користь від лікування все ж варто.

«Вільпрафен» при микоплазмозе здатний знижувати ефективність інших антибіотиків, через що його не застосовують під комбінації з антибактеріальними препаратами. Також він може зменшувати ефективність гормональних контрацептивів, що слід враховувати при лікуванні.

«Азитроміцин» («Сумамед»): переваги та недоліки
«Азитроміцин», як і «Еритроміцин», пригнічує синтез білка в мікробних клітинах. Але його особливістю є те, що препарат накопичується всередині клітин хазяїна в лізосомах. Тому найбільше він підходить для знищення внутрішньоклітинних паразитів, в т.ч. мікоплазми. «Азитроміцин» відмінно всмоктується в ШКТ, при цьому виводиться тривало, завдяки чому достатньо однієї таблетки на день для досягнення ефекту.
Також перевагою даного препарату при микоплазмозе є те, що він в найбільших кількостях накопичується саме в місці запалення, а значить - менше впливає на здорову тканину. Це дозволяє уникнути маси побічних ефектів. Однак хворим з нирковою та печінковою недостатністю «Азитроміцин» при микоплазмозе протипоказаний, оскільки покладає на дані органи підвищене навантаження.

«Доксициклін»
«Доксициклін» також часто призначається в терапії мікоплазмозу, так як він добре розподіляється по органах і повільно виводиться, надаючи тривалий ефект. Зазвичай його призначають після їжі, щоб уникнути пошкодження слизової шлунка.
«Доксициклін» протипоказаний дітям до 9 років і жінкам під час вагітності. Це пояснюється можливістю негативного впливу його на зуби дитини з формуванням плям і дефектів (тетрациклінові зуби). Крім того, ліки викликає підвищену чутливість до ультрафіолету, через що бажано уникати тривалого перебування під час лікування на сонці.

«Трихопол»
Оскільки мікоплазма вкрай рідко викликає захворювання самостійно, лікувати її має сенс відразу в комплексі з іншими інфекціями.
Найчастіше все мікоплазмозу супроводжує трихомоніаз, хламідіоз і уреаплазмоз. «Трихопол», активною речовиною якого є метронідазол, ефективний відразу проти всіх цих мікроорганізмів. Він пригнічує утворення нуклеїнових кислот, значно гальмуючи ріст бактерій.
На відміну від інших ліків, «Трихопол» сумісний і навіть підвищує свою ефективність при одночасному призначенні з іншими антибіотиками, наприклад, з «Азитроміцин», «Доксицикліном» або «вільпрафену». Препарат може забарвлювати сечу в темний колір через наявність у його складі барвника.

Свічки від мікоплазми
Для підвищення концентрації антибіотика в місці запалення рекомендується доповнювати прийом таблеток місцевим лікуванням. Причому свічки випускаються як для жінок (у вигляді супозиторіїв), так і для чоловіків (у формі уретральних паличок).
Лікування повинне відбуватися завжди в комплексі з пероральним прийомом ліків, інакше воно дасть лише тимчасовий результат. Застосування виключно супозиторіїв рекомендується тільки вагітним і годуючим жінкам, коли загальне лікування протипоказано.

Активними складовими свічок від мікоплазмозу є ті ж антибіотики, що приймаються в таблетках (трихопол, азитроміцин, доксициклін, Вільпрафену). Також нерідко призначаються супозиторії «Гексикон», що містять хлоргексидин (антисептик).
Для профілактики надлишкового розмноження грибів призначають також протигрибкові супозиторії («Пімафуцин», «Ліварол»). А для відновлення нормальної флори після «Трихопол» жінкам рекомендуються свічки з лактобактеріями («Лактонорм», «Вагінорм»).