Перш ніж говорити про лікування гаймориту за допомогою антибіотиків, слід кілька слів сказати про саме захворювання. Для нього характерне запалення гайморових (верхньощелепних) пазух, яке може проявлятися не тільки набряком слизових даних пазух, але і скупченням в них рідини. Часто гайморит є ускладненням інших захворювань ЛОР- органів, коли погіршується вентиляція даних пазух і створюються сприятливі умови для приєднання бактеріальної інфекції.

Тому для лікування гаймориту лікарі можуть призначати антибактеріальні препарати. При цьому антибіотики можна приймати як всередину (загальне лікування), так і місцево.
Загальне антибактеріальне лікування гаймориту

Дане лікування включає в себе:
• парентеральне (у вигляді ін'єкцій);
• пероральне (через рот) введення антибіотиків.

У першому випадку (при ін'єкційному введенні антибіотика) можна досягти більш високої концентрації діючої речовини в крові, так як при проходженні через травний тракт частина активних речовин може инактивироваться.

Рекомендації при антибактеріальної терапії
1. Призначати всі антибіотики повинен тільки лікар. Адже гайморит може викликатися найрізноманітнішими бактеріями. Найбільш часто причиною стають грампозитивні мікроорганізми з групи стрептококів і стафілококів. Але причиною може бути й інший флора - наприклад, хламідії. Тому в кожному окремому випадку потрібно призначення певного антибіотика. Для підвищення ефективності лікування лікар може порадити здати мазок виділень на визначення чутливості до антибактеріальних засобів. Після цього призначаються ті антибіотики, до яких виявлена найбільша чутливість.

2. Прийом антибактеріальних засобів повинен бути досить тривалим і становити не менше 5 -ти днів. Це загальна рекомендація, яка стосується призначення антибіотиків. При гаймориті даний термін лікарі нерідко радять робити не менше 7 -ми днів.

3. Поєднання загальної антибактеріальної терапії з місцевим лікуванням гаймориту підвищує його ефективність.
Антибактеріальні препарати для загального лікування
1. Флемоклав Солютаб.

Діючою речовиною в даному препараті є амоксицилін - напівсинтетичний пеніцилін. Також у складі цього антибіотика мається клавуланова кислота, яка підвищує ефективність антибіотика і розширює його спектр дії. Даний препарат може випускатися і під іншими назвами виробів. Наприклад, Амоксиклав і Аугментин за своїм складом практично такі ж - мають амоксицилін і клавуланова кислота.

2. Флемоксин солютаб.
Основною діючою речовиною є амоксицилін. Схожий з попереднім антибактеріальним засобом, тільки не має клавуланової кислоти.
3. Ампиокс відноситься до напівсинтетичних пеніцилінів і є комбінованим препаратом, так як об'єднує в собі два антибіотики - оксацилін і ампіцилін. Може прийматися як всередину, так і вводитися у вигляді ін'єкцій.

3. Цефалоспорини - цефазолін, цефотаксим та інші. Препарати останнього покоління частіше випускаються для парентерального введення.
4. Макроліди. До цієї групи відносяться еритроміцин, кларитроміцин та інші. Якщо причиною гаймориту стали хламідії або мікоплазма, то призначення антибактеріальних засобів з цієї групи дасть найбільшу ефективність при лікуванні. Одними з найбільш відомих препаратів цієї групи є Макропен і Зітролід.

Протипоказання до призначення антибіотиків
Прямим протипоказанням до призначення антибіотиків є алергічна реакція на деякі з них. Тому перед призначенням антибактеріальної терапії при гаймориті лікаря слід обов'язково сказати про непереносимість тих чи інших засобів. Наприклад, може бути алергічна реакція на пеніциліни, тоді дані препарати категорично виключаються при лікуванні гаймориту.

Одним із серйозних протипоказань до призначення антибіотиків є ниркова або печінкова недостатність. Також багато антибіотики не рекомендуються під час вагітності та періоду годування груддю.

Окремо варто сказати про призначення антибіотиків при гаймориті дітям. По-перше, тут варто дотримуватися чітких рекомендацій по кожному препарату і звертати увагу на вік, починаючи з якого можна застосовувати даний засіб. По-друге, важливо пройти попереднє дослідження на виявлення збудника. Це не тільки підвищить ефективність лікування, але і дозволить уникнути деяких інших неприємностей. Зокрема, при виявленні в мазку мононуклеарів (є збудниками інфекційного мононуклеозу) категорично не можна призначати антибіотики пеніцилінового ряду.

Місцевий антибактеріальне лікування гаймориту
Антибіотики місцевої дії допомагають підвищити ефективність лікування, оскільки забезпечують безпосередній контакт лікарської речовини зі слизовою оболонкою пазухи носа. Але для такого контакту потрібно забезпечити доступ до слизової оболонки. Тому першим кроком має стати закопування судинозвужувальних засобів, після чого слід промити ніс, і тільки після цього можна приступати до місцевого антибактериальному лікуванню.

Які ж антибіотики можуть використовуватися для місцевого лікування гаймориту? Перерахуємо деякі з них.
1. Ізофра.
ипускается у вигляді крапель (спрею). Діючою речовиною в ньому є фрамецітін, що відноситься до аміноглікозидів. Тривалість лікування даним препаратом не повинна перевищувати 10 днів, так як при його перевищенні може розвинутися не тільки стійкість до даного засобу, але і порушення носової мікрофлори.

2. Полідекса.
Комплексний сучасний препарат у вигляді крапель (спрею), який може успішно застосовуватися для лікування гаймориту. У його складі є два антибактеріальних засоби - неоміцин і поліміксин В. Також до складу Полідекса входить дексаметазон, що володіє протизапальною дією. Така комбінація дозволяє розшити спектр антибактеріальної дії даного препарату.
Як бачите, лікування гаймориту може проводитися за допомогою різних антибактеріальних засобів. Підібрати правильний препарат зможе тільки лікар після відповідного обстеження.